Події 2006-2007 років
19 грудня 2007 року о.Сергій Ткачук, о.Леонтій Федорів і громада Стрітенської і Миколаївської капличок
вже втретє провела Богослужіння у день св.Миколая Чудотворця
біля каплички св.Миколая на вул.Б.Хмельницького, 72.
Ця капличка тимчасова, на її місці мають побудувати справжню невелику церкву.
Щоб це відбулося, православній громаді доводиться боротися з чиновниками і забудовниками.
Після Богослужіння всі парафіяни отримали подарунки від св.Миколая, а Стрітенська капличка від громади Миколаївської - нові хоругви, а о.Сергій - нового хреста!
Фото дивіться тут
1 грудня 2007 року капелан Київського Братства ОУН-УПА протоієрей Сергій Ткачук
освятив хрест на могилі Кирила Осьмака – Голови УГВР
на Байковому цвинтарі.
Кирило Осьмак – символ безперервності українського державотворення. Слід робити все, аби свого часу очолювана ним Українська Головна Визвольна Рада перестала бути маловідомим українському суспільству феноменом.
Знову символізм: 1 грудня, у день Всеукраїнського референдуму за незалежність, на Байковому кладовищі у Києві освячено пам'ятник на могилі Президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака. Козацький хрест фактично постав у третю річницю від часу ексгумації тіла великого українця у російському місті Володимирі, де український патріот був похований після ув'язнення у сумнозвісних застінках Володимирського централу. Завдяки титанічним зусиллям доньки Наталки Осьмак прах її батька вдалося перепоховати на рідній українській землі. Це один з небагатьох прецедентів. Досі чимало ревних героїв України спочивають по світах.
Біля масивного гранітного козацького хреста з написом "Кирило Осьмак" майоріли два прапори – державний синьо-жовтий та "кунівський" червоно-чорний. Донька Наталка Осьмак згадувала, що коли вона вперше приїхала до Володимира (1994 року), жодних залишків дерев'яної огорожі, хреста, інвентарного номера могили не існувало. Лише завдяки тому, що на фото, яке надіслав співкамерник батька, грузин Шалва Беришвілі, потрапили бокові орієнтири, пані Наталі вдалося визначити місце поховання, розчистити його від сміття та встановити металевий хрест з тим же тюремним номером 5753, що колись був викарбуваний на давно згнилому дерев'яному хресті. Не раз і не два довелося Наталі Кирилівні їздити до міста Володимира, щоб дістати дозволи держадміністрації, ФСБ, УВС, митниці, санепідстанції, бюро ритуальних послуг. Під час ексгумації на глибині 170 сантиметрів копачі наштовхнулися на людський череп, після чого обережно взялися звільняти від землі останки. Скелет перебував у скорченому стані: так буває, коли людину просто скидають до могили, а не кладуть у труну. Порівнявши цілу низку прикмет, дійшли висновку, що то є прах першого підпільного Президента незалежної України Кирила Осьмака. 11 грудня 2004 року – через 60 років – Кирило Осьмак повернувся на рідну землю навіки. Тоді панахиду за упокій душі самовідданого українця відслужив Патріарх Київський і Всієї Руси-України Філарет у Володимирському соборі.
Автором щойно освяченого пам'ятника на могилі Кирила Осьмака став відомий український художник Микола Олійник.
Вклонитися пам'яті Людини та правдиво подивитися у вічі сьогоденню прийшли народні депутати України – голова УНП Юрій Костенко та Іван Заєць. Щирими згадками про Кирила Осьмака поділився з присутніми голова Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих Євген Пронюк. Прозвучали рядки з листів Кирила Осьмака до своєї доньки, в яких постає у всій простоті й величі сердечна батьківська любов. Востаннє донька бачила батька ще у трирічному віці. А потім – довгі роки – жодної звістки. Ким насправді був її батько, Наталка Осьмак дізналася 1992 року, коли Україна вже була незалежною, і в Канаді вийшли друком "Літописи УГВР". Донька зустрічалася з людьми, які знали її батька, шукала в спецархівах Києва, Рязані, Москви слідчі документи, протоколи допитів, копії вироків. 1999 року Наталка Осьмак видала друком книгу про батька.
Про Кирила Осьмака, його життєву самопожертву в ім'я незалежності українського народу, його державності, нині повинен знати кожен школяр і студент. А доки не знає – доти сучасну владу України зарано вважати ефективною і державотворчою.
Марта РИМАР, «Нація і держава», 11 грудня 2007 р.
Фото дивіться тут
25 листопада 2007 року недільну службу у Стрітенській капличці відвідала Прасковія Королюк,
більше відома як баба Параска.
У парафіянки Олени того дня були іменини. Баба Параска привітала її:
Щоб їжа на столі була мисками,
Щоб правнуків колихати колисками,
Щоб на всьому була Божа ласка,
Це бажаю я, мати Королюк Параска!
і подарувала картину із зображенням Богородиці з Немовлям, а о.Сергій подарував бабі Парасці Біблію.
Справа відродження Стрітенського храму припала Прасковії Королюк до душі, і вона пообіцяла робити свій посильний внесок у неї.
Фото дивіться тут
24 листопада 2007 року громада Стрітенської каплички на чолі з о.Сергієм
взяла участь у вшануванні пам’яті жертв Голодомору,
очоливши скорботну ходу провідних державних діячів від Софійської до Михайлівської площі.
Коли стало темно і на Михайлівській запалали тисячі лампадок,
о.Сергій і о.Леонтій провели молебень
за жертв злочинного комуністичного режиму.
Фото дивіться тут
Хресна хода за Україну,
проти імперських маршів
21 листопада 2007 року, у день Архистратига Божого Михайла, віруючі кількох православних парафій члени молодіжних патріотичних організацій провели Хресну ходу від Стрітенської каплички до секретаріату Президента, де висловили йому підтримку у справі розбудови Української Держави і і передали звернення із закликом заборонити проведення в незалежній Україні так званих "імперських маршів" під двоголовими орлами.
Очолили ходу о.Сергій Ткачук і о.Леонтій (Федорів).
І в капличці, і перед Секретаріатом віруючі молилися за Україну, її Президента, всіх патріотів України.
Того самого дня з Лаври вийшла інша процесія. Поміж стареньких бабусь ховалися молодики з імперськими прапорами. Вони оголосили, що підуть до секретаріату Президента з антидержавними вимогами.
Їх було біля тисячі, а нас - всього півсотні, але Бог зробив так, що вони злякалися нас і до секретаріату не пішли.
Фото з Хресної ходи дивіться тут
Звернення православних християн-патріотів України
до Президента України
Провівши молебень та святкове віче під приміщенням Секретаріату Президента України з нагоди свята Архистратига Божого Михайла, покровителя Києва, попередньо пройшовши хресною-молитовною ходою від Стрітенської каплички на Львівській площі, де до 1934 року височів храм Стрітення Господнього, який був зруйнований безбожним, тоталітарним, більшовицьким, кривавим режимом, ми, українські православні християни, зокрема, члени молодіжних патріотичних організацій, висловлюємо підтримку Президенту України у справі розбудови Української Самостійної Соборної Держави і виступаємо за утворення в Україні Єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви.
Шановний Вікторе Андрійовичу! Ми за те, щоб в Україні не паплюжили та не обливали брудом ім’я великого Гетьмана Івана Мазепи, будівничого православних церков та борця за незалежність України.
Ми звертаємо Вашу увагу на те, що останнім часом в Києві все частіше проводяться так звані «хресні ходи» з використанням герба і прапорів Російської імперії і гасел, спрямованих проти Української Державності.
Закликаємо Вас заборонити використання в Україні принизливої для незалежної держави імперської символіки.
Також просимо Вас посприяти у розслідуванні ситуації і покаранні винних у подіях 4 листопада 2007 р. Цього дня молоді українські патріоти у мирній формі, співаючи гімн України, заступили шлях антидержавній «хресній ході», переконуючи її учасників зняти імперську символіку і рушати далі лише з іконами. За наказом майора міліції Оніщенка українська патріотична молодь, що стала на захист честі та гідності Української Державності, була затримана і жорстоко побита «Беркутом», хоча ніякого спротиву не чинила, що підтверджується відеозаписом і свідченнями очевидців. Катування представників державницьких сил продовжилися і в Шевченківському райвідділку, а наступного дня рішенням заступника голови Шевченківського у м.Києві районного суду І.В.Саприкіної кількох учасників акції було засуджено на три доби адмінарешту.
Пане Президенте! Віримо у Вашу політичну волю і бажання переломити цю злочинну тенденцію. Саджати і притягати до кримінальної відповідальності слід не українських патріотів, а надісланих та фінансованих з-за кордону провокаторів і організаторів безладу та провокацій в країні.
21 листопада 2007 року Божого
Храмове Свято Києва та Київщини
День Архистратига Божого Михайла
Настоятель Стрітенської каплички на Львівській площі
Парафії Серафима Саровського УПЦ КП
митрофорний протоієрей Сергій Ткачук
Настоятель Свято-Покровської парафії УПЦ КП
у Шевченківському районі м.Києва
ієромонах Леонтій (Федорів)
Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Національний Альянс»
Союз Гетьманців-Державників України
Київська міська організація УНА (УНА-УНСО)
Молодіжний Націоналістичний Конгрес
Всеукраїнська організація «Тризуб» ім. С.Бандери
Київська міська організація ОУН
Міжнародна громадська організація «Реформація»
Громадська організація «Народна варта»
ПРОЩАННЯ З ВАСИЛЕМ КУКОМ
9 ВЕРЕСНЯ у недільний день О 8 ГОДИНІ РАНКУ НА 95-МУ РОЦІ ЖИТТЯ ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ УПА ВАСИЛЬ КУК — ОСТАННІЙ ГОЛОВНИЙ КОМАНДИР УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (1950-1954 РР.).
Прощання з покійним відбулося 10 вересня з 12 до 17 години у Будинку вчителя (м. Київ, вул. Володимирська, 57).
Василя Кука поховали 11 вересня. Похорон відбувся на його батьківщині, в селі Красне Буського району Львівської області, як заповідав покійний.
Київське Крайове Братство ОУН УПА на чолі з Головою-Орестом Васкулом вшанувало память ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖого УПА ВАСИЛя КУКА, поклавши вінок до труни спочилого провідника.
Капелан Братства протоієрей Сергій Ткачук відправив панахиду біля тіла спочилого та за дозволом Юрія Кука - сина Генерал-Горунжого, поклав в руки Василя Кука вервички, які отець Сергій привіз з прочанської подорожі до Єрусалиму.
Наш капелан виявився єдиним священиком з усіх українських конфесій, який прийшов на прощання до Київського будинку вчителя і вшанував Василя Кука заупокійною молитвою.
Фото тут
ПРОЩА ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ
ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ БЛАГОДІЙНИКА ТА ПАРАФІЯНИНА СТРІТЕНСЬКОЇ КАПЛИЧКИ- ОЛЕКСАНДРА ЗАПРУДСЬКОГО ОТЕЦЬ СЕРГІЙ У СУПРОТОДІ ПАНА ОЛЕКСАНДРА 31 СЕРПНЯ – 7 ВЕРЕСНЯ 2007 РОКУ БОЖОГО ЗВЕРШИВ ПРОЧАНСЬКУ ПОДОРОЖ ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ І ОТРИМАВ СВЯТЕ ІЄРУСАЛИМСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ПОДАЛЬШУ ПРАЦЮ В СПРАВІ ВІДРОДЖЕННЯ СТРІТЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ НА УКРАЇНІ.
Фото зі Святої Землі дивіться тут
ВЕЛИКДЕНЬ-2007
ГРОМАДА СТРІТЕНСЬКОЇ КАПЛИЧКИ РОЗПОЧАЛА СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ ЦЬОГО РОКУ НЕ ТАК ЯК ЗАВЖДИ, НА ПРОХАННЯ ВІРУЮЧИХ-МЕШКАНЦІВ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У БУДИНКАХ ПО ВУЛИЦІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, О.ГОНЧАРА, ЧАПАЄВА ЗАПРОСИЛИ ОТЦЯ СЕРГІЯ ВІДПРАВИТИ МОЛИТВУ ТА ПОСВЯТИТИ ПАСКИ БІЛЯ ОСВЯЧЕНОГО У 2005 РОЦІ ХРЕСТА БІЛЯ БУДИНКУ № 72 ПО ВУЛИЦІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, ДЕ ГРОМАДЯНИ МАЮТЬ НАМІР ПОБУДУВАТИ КАПЛИЧКУ СВЯТОГО МИКОЛАЯ.
НАШ НАСТОЯТЕЛЬ, ЯК СПРАВЖНІЙ ПАСТИР ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ І УКРАЇНСЬКИЙ СВЯЩЕНИК, ЩИРОСЕРДЕЧНО ЗАДОВІЛЬНИВ ПРОХАННЯ ПАСТВИ І ЗВЕРШИВ УРОЧИСТУ СВЯТКОВУ ВІДПРАВУ, НА ЗАВЕРШЕННЯ ЯКОЇ ПОСВЯТИВ ПАСКИ І ПРИВІТАВ ВІРУЮЧИХ З ВЕЛИКОДНЕМ.
ДАЛІ БОГОСЛУЖЕННЯ ПЕРЕНЕСЛОСЯ ДО СТРІТЕНСЬКОЇ КАПЛИЧКИ, У ЯКІЙ БУЛО ЗВЕРШЕНО ЧИН ВЕЛИКОДНЬОЇ ВСЕНОШНОЇ З ХРЕСНОЮ ХОДОЮ ДО СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ ТА МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО СОБОРУ.
ПІСЛЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ У СТРІТЕНСЬКІЙ КАПЛИЧЦІ ТА ТРАДИЦІЙНОГО ОСВЧЕННЯ ПАСОК СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ-2007 ПРОДОВЖИЛОСЯ БРАТСЬКОЮ СВЯТКОВОЮ ТРАПЕЗОЮ У ПАРАФІЯЛЬНОМУ ОФІСІ ГРОМАДИ.
Фото з Великодня дивіться тут
23 листопада 2006 року у готелі "Київ" за участі Президента України відбулася поминальна учта
по загиблому 40 днів тому народному депутату Юрію Оробцю.
Наш настоятель о.Сергій закликав присутніх до молитви
за упокій душі убієнного брата нашого Юрія.
У промові він акцентував увагу Президента і скорботної громади на тому, що покійний
активно опікувався проблемою відродження Стрітенського храму.
Віктор Ющенко знову у Стрітенській капличці!
Храм буде вітворено до кінця наступного року?
14 листопада 2006 року - Президент України Віктор Ющенко вдруге завітав до нашої Стрітенської каплички, чи не найменшої в Києві. Можливо, наступного року на цьому місці буде зведений величний храм.
Як відомо, наша парафія вже багато років займається проблемою відбудови Стрітенського храму. Цей процес всіляко гальмували чиновники. У березні минулого року Президент Ющенко вперше завітав до каплички, і незабаром за його дорученням тодішній мер Києва О.Омельченко видав розпорядження про відродження Стрітенського храму. Було оформлено землевідвід і виділено 700 тис. грн. на проведення археологічних розкопок.
Розкопки почалися, але 31 жовтня ц.р. сесія Київради скорегувала програму культурно-економічного розвитку Києва, і з незрозумілих причин 500 тис. грн. на Стрітенський храм з неї було вилучено.
Вчора Президент вдруге відвідав Стрітенську капличку, оглянув місце археологічних розкопок і, поспілкувавшись з о.Сергієм, зателефонував київському меру Л.Черновецькому і дав йому доручення стосовно відбудови храму і виділення на неї коштів. Також меру було передано відповідного листа від настоятеля храму.
Парафія Серафима Саровського подарувала Президенту ікону Богородиці "Усіх скорботних радість", навколо якої зображені святі Віктор, Катерина, Андрій, Віталіна, Софія, Христина, Тарас та інші.
До кінця 2007 р. Храм Стрітення Господнього, видатна пам’ятка історії та архітектури України, має бути відтворений.
Серед розписів храму будуть зображення святих - покровителів Президента і його родини.
Фото наших парафіян з Президентом дивіться тут
27 жовтня 2006 року - наша парафія відсвяткувала подвійне свято - день народження
нашого настоятеля, митрофорного протоієрея о.Сергія Ткачука,
і перший день народження - 1 рік - його найменшенької дитини - Софійки.
З чим ми їх і вітаємо!
Фото з цієї події дивіться тут
19 жовтня 2006 року - настоятель Стрітенської каплички отець Сергій Ткачук на Байковому кладовищі м.Києва очолив панахиду та обряд погребіння загиблого трьома днями рашіше народного депутата Юрія Оробця.
На Львіській площі м.Києва Громада Стрітенської каплички парафії Серафима СаровськогоУПЦ КП висловила щиросердечні співчуття вдові загиблого - пані Оксані, сину, доньці та рідним.
Ворожі Україні сили вирвали із наших рядів великого Сина України, щирого патріота та поправді віруючого чоловіка.
Загиблому пану Юрію заздрили навіть його колеги. Оробець вмів тримати слово, був безсрібником, допомогав простим людям, чого не скажеш про всіх його колег-депутатів.
Ю.Оробець був почесним старостою громади УПЦ КП святого Тарасія, добивався будівництва каплички св.Тарасія біля хати на Пріорці, у якій у 1859 році мешкав Т.Г.Шевченко.
Також пан Юрій Оробець допомогав і опікувався відбудовою Стрітенської церкви на Львівській площі м.Києва, але смерть не дала йому закінчити розпочате.
Сумуючи за паном Юрієм, наша громада сподівається, що серед 82-х депутатів Верховної Ради України від фракції "Наша Україна" знайдеться ще не один депутат-патріот, або просто порядна людина, яка завершить розпочаті Юрієм Оробцем справи.
Вічна Пам'ять загиблому Великому Сину України-пану Юрію Оробцю !!!!
Фото з похорону дивіться тут
14 жовтня 2006 року - парафія Серафима Саровського на чолі з о.Сергієм взяла участь в урочистому святкуванні 64 річниці створення Української Повстанської Армії, що відбулося на Софіївській площі у Києві. (Див. фоторепортаж)
У 2006 році вийшли з друку 2 календарики нашої парафії (на 2007 рік).
На одному зображено Стрітенську церкву на Львівській площі м.Києва, зруйновану в 1934 р., а на другому - гравюрі заслуженого художника України Миколи Стратілата - Стрітенський храм і нашого настоятеля о.Сергія Ткачука.
Подивитися календарики у великому розмірі можна у розділі "Різні цікаві фото", або просто натиснувши на ці маленькі зображення.
Події 2005-го року
Події 2004-го року
|
